Ти як?

Зізнавайся, ти любиш попліткувати? Обіцяю нікому не розказувати

Бо знаю, чому насправді люди пліткують. Про причини та наслідки розповідаю в каруселі

Дитина і депресія

  Як зрозуміти, що у вашої дитини депресія?

Чи можуть діти мати депресію?

Доктор Себ Томпсон, психолог-консультант CAMHS у Cygnet Health Care зазначив, що впродовж останніх п'яти-шести років частота діагностованих психічних розладів у дітей та молоді у віці від 6 до 19 років приблизно сягає з одного з дев'яти до одного з шести. 

"Як і в дорослому віці, існує багато типів психічних розладів, які можуть впливати на дітей та підлітків, і найпоширеніші з них належать до сфери тривожності та поганого настрою. Це може варіюватися від легкого занепокоєння з приводу певної проблеми (наприклад, школи) до діагностованих психічних розладів, таких як панічний розлад, обсесивно-компульсивний розлад, посттравматичний стресовий розлад, труднощі з прив'язаністю або депресія", - коментує психолог-консультант.

За його словами, інші психічні розлади менш поширені серед дітей, проте вони можуть початися у підлітковому віці, до прикладу, психоз, біполярний розлад або розлад харчової поведінки.

"Розлади нейророзвитку, такі як аутизм, СДУГ або синдром Туретта, також беруть свій початок у дитинстві, і хоча вони не є психічними розладами, молоді люди з цими розладами часто мають більший відсоток додаткових потреб у сфері психічного здоров'я", - пояснив Томпсон. 

Як підтримати рідних...

Як підтримати рідних, які перебувають на прифронтових територіях: поради Мінреінтеграції

З-поміж іншого, фахівці рекомендують не тиснути на близьких, оскільки залишатися в рідному місці – це свідомий вибір дорослої людини. Якщо ви не маєте змоги допомогти з виїздом, краще не порушуйте цю тему. При цьому якщо людина хоче озвучити свої аргументи, вислухайте і спробуйте зрозуміти. При розмові ви можете сказати щось на кшталт: "Я приймаю будь-яке твоє рішення, але зараз хочу зрозуміти, чому для тебе важливо залишитися".

Резильєнтність, як здатність відновлюватись

 

29.04.2024 року на базі КУ "МЦПРПП КМР" була проведена онлайн-дискусія з елементами тренінгу з теми "Резильєнтність, як здатність відновлюватись" для педагогічних працівників закладів освіти.

   Під час дискусії, розглянули такі питання:

-        Резильєнтність – це…

-        Чинники, що впливають на здатність людини відновлюватись?

-        Що включає в себе менеджмент енергії?

-        Способи підвищення резильєнтності?

   Присутні були ознайомлені з першою та другою лінією відновлення. Розібрали резильєнтність під час війни через модель марафону, який передбачає режим «економної їзди», коли рухаєшся трохи повільніше, ніж зазвичай. Визначали свій власний темп та отримали «Алгоритм марафону «Відновлення».

   Розібрали, що бути стійким – це не означає не мати труднощів чи страждань. Насправді, шлях до стійкості – це шлях розвитку та самовивчення.

   І головне, кожен для себе знайшов свій РЕЦЕПТ ВІДНОВЛЕННЯ.

Матеріали: https://docs.google.com/presentation/d/1S880h6ZMTfX65ee22x3p-UNjE-QuHK2W/edit?usp=sharing&ouid=103259314513491961796&rtpof=true&sd=true

https://psiholog-star.blogspot.com/

"Психологічний супровід осіб, які мають статус ВПО"

 

15.04.2024 року на базі КУ "МЦПРПП КМР" була проведена онлайн-консультація в рамках проєкту «Психологічний копінг: долання складних життєвих ситуацій викликаних наслідками воєнних дій»  з теми "Психологічний супровід осіб, які мають статус ВПО" для педагогічних працівників закладів освіти.

   Під час зустрічі, розібралися, що внутрішньо переміщеною є особа, яка залишила або покинула своє місце проживання через негативні наслідки збройного конфлікту, тимчасової окупації, проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру. І таке переміщення відбувається в межах України. Тобто люди зі статусом ВПО — не біженці. 

   А  головною метою психологічної допомоги в екстремальних ситуаціях – є збереження фізичного та психічного здоров’я  учасників цих подій, і повернення людини до активного існування в реаліях сьогоднішнього дня, формування у неї позитивного ставлення до психологічної допомоги.

   Під час консультації були опрацьовані такі стабілізаційні техніки, як «Антистресове дихання», «Інтелектуальне заземлення», «Безпечне місце», «Мої речі».

   Підтвердили, що однією з найбільш результативних форм психологічної допомоги в кризових ситуаціях є арт-терапія. Цей метод дозволяє експериментувати з почуттями, досліджувати і виражати їх на символічному рівні. Згадали вправи: «Малюнок в кілька рук», «Акварельна монотипія», «Розірвання паперу», «Веселка» та ін.

   Зробили висновок, що головне вчитися самім і вчити дітей методам самодопомоги, які дозволять впоратися з конфліктами, проблемами і життєвими труднощами. В результаті  з’явиться почуття захищеності, відбудеться розкриття внутрішнього і зовнішнього світу, осмислення пережитого і моделювання майбутнього.

Координатор заходу: Дудник Н.В.

Ти як?

 Скільки часу перед сном дивишся серіали, гортаєш стрічку в соцмереж та прокручуєш у голові свою сьогоднішню відповідь начальнику? Пів години, годину чи до ранку?

- Вовтузишся та потсійно поправляєш подушку?

- Засинаєш, немов лагідне немовля та не зважаєш на гучних сусідів?

Пропонуємо в коментарях поговорити про це, тобто про засинання.

Розкажи, як у тебе справи з тим, щоб потрапити в обійми Морфея

Тренінг "Стійкість до стресу"

 25.03.2024 року на базі КУ "МЦПРПП КМР" відбувся онлайн-тренінг з теми: "Стійкість до стресу" для педагогічних працівників закладів освіти.

"Існує думка, що стійкість до стресів - це вроджена здатність, яка або є, або її немає. Однак, як і багато інших особистісних якостей, її можна і потрібно постійно розвивати".

На тренінгу, педагогічні працівники дізнавалися, як же розвивати стійкість до стресу? Працювали з техніками: "Вихід", "Малювання лабіринтів/спіралей" - закріплюючи розуміння, що вихід є завжди.

Опрацювали типи та причини стресостійкості. Розібрали, які ж характеристики мають стресостійкі люди.

Вивчали вплив стресостійкості і зрозуміли, що вона не усуває стрес і не зменшує життєві труднощі. Це ментальний резерв сили, який можна використовувати у важкі часи, щоб продовжувати жити. Працювали з техніками: "Сканування тіла", "П’ять добрих новин (подяк)", "Час для переживань".

Матеріали: https://docs.google.com/presentation/d/1M0VUViEuZf0gAcSRlGGeMoMKti4lDK9Z/edit?usp=sharing&ouid=103259314513491961796&rtpof=true&sd=true

Координатор заходу: Дудник Н.В. психолог КУ "МЦПРПП КМР"