Відповідно до плану роботи КУ "МЦПРПП КМР" 29 вересня 2025 року на базі центру відбувся тренінг для педагогічних працівників закладів освіти "Підзарядка для педагога".
Щомісяця психолог центру проводитиме очні зустрічі для педагогів закладів освіти, щоб зберегти та покращити ментальне здоров'я.
Тренінг "Підзарядка для педагога" став простором психологічної підтримки, емоційної рівноваги, позитивного спілкування та гарного настрою.
Під час зустрічі учасники: перевіряли чи "заряджені їх батарейки", досліджували "формулу любові до себе", знайомили колег зі своєю найулюбленішою та найнезвичнішою річчю, шукали те, що наповнює радістю, "ловили блага" тощо.
Одним із елементів відновлення під час зустрічі була кінотерапія. Педагоги безпечно накопичували свій досвід у вирішенні власних проблем, намагалися краще зрозуміти собі та оточуючих, вчилися керувати власною життям, переглядаючи уривки з фільму "1+1", та мультфільмів "Пісочник", "Вперед і вгору".
А ще педагогів, ЧЕКАВ СЮРПРИЗ, а саме власноруч виготовлений "Найкращий під а рунок" для найважливішої людини - для себе.
Наприкінці тренінгу вмикали "зарядний пристрій", щоб зарядитися корисними порадами та рекомендаціями для збереження власних ресурсів та швидкого відновлення.
Зустріч надихнула педагогів на пошук нових ресурсів та шляхів відновлення власного психічного здоров'я.
Координатор заходу:
Наталія Дудник, психолог КУ "МЦПРПП КМР"
22 вересня 2025 року на базі КУ "МЦПРПП КМР" відбулася онлайн-консультація для педагогічних працівників "Психологічний комфорт педагога".
На заході були розглянуті такі питання:
Що таке психологічний комфорт?
Аспекти психологічного комфорту.
Важливість психологічного комфорту.
Як досягти психологічного комфорту?
Під час заходу педагоги мали змогу прослухати притчу про мудреця, поспілкуватися у сесійних залах, відповідати на запитання та ділитися досвідом. Отримали корисні поради щодо досягнення психологічного комфорту та рекомендацію переглянути художній фільм "Амелі".
Захід пройшов у дружній, доброзичливій атмосфері
01.09.2025р . на базі комунальної установи "Міський центр професійного розвитку педагогічних працівників Кропивницької міської ради", відбувся міні-тренінг "Цінність часу" для працівників центру, в рамках Всеукраїнського проекту "Ти як?".,
Щомісяця психолог центру проводити заходи під улюбленим усіма брендом "Подбаємо про Менталочку": міні-зустрічі, консультації, тренінги. Все для того, щоб зберегти та зміцнити ментальне здоров'я працівників.
Шкіра зустріч присвячена важливій темі. Перший міні-тренінг у новому навчальному році, пройшов під назвою "Цінність часу".
Під час зустрічі: "знайомилися", досліджували годину, слухали притчу, виготовляли Годіні турботи.
Тренінг став простором підтримки, емоційної рівноваги, гармонії та гарного настрою.
Головне пам'ятати , що "Кожна секунда життя на вагу золота. Вчора - вже історія. Завтра - невідомо. Сьогодні - це дар. Тому і зветься СПРАВЖНІМ".
Знайдіть годину для роботи - це умова успіху
Знайдіть час для роздумів - це джерело сили
Знаходьте годину для гри - це секрет молодості
Знайдіть годину для читання - це основа знань
Знаходьте годину для дружби - це умова щастя
Знайдіть годину для мрії - це шлях до зірок
Знаходьте годину для кохання - це справжня радість життя
Знаходьте годину для веселощів - це музика душі
Координатор: Дудник Наталія, психолог КУ "МЦПРПП КМР"
Не розумієте, як взаємодіяти з людьми,
які мають бойовий досвід ?
Отримайте поради, які допоможуть вам діяти коректно та з повагою в інтерактивному симуляторі, створеному до освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Наприклад:
Серед ночі ви прокидаєтеся від того, що ваш партнер, який повернувся з фронту, сильно штовхнув вас. Він теж прокинувся, але не усвідомлює, що знаходиться вдома, і продовжує «воювати», як це було уві сні. Як діяти далі?
на роботі колега ветеран чи ветеранка починає шартувати на моторошні теми, такі як смерть, травми, війна. Як відреагувати?
Симулятор запропонує кілька варіантів дій та надасть пояснення експертки, — це допоможе зрозуміти, як ваша поведінка зможе вплинути на вашу взаємодію з людиною з досвідом війни.
Пам'ятайте, що досвід кожного людини є унікальним та потребує індивідуального підходу. Якщо ви не впевнені, як діяти правильно, будьте щирими, толерантними та не бойтесь ставити питання.
Більше інформації, що допоможе корректно взаємодіяти з ветеранами та ветеранками, шукайте в освітньому серіалі «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», який можна переглянути на платформі Дія.Освіта та на YouTube-каналі «Ти як?»
Освітній серіал створено за ініціативою Мінцифру у межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров'я, що впроваджується за ініціативою першої леді Олени Зеленської. Проект є продовженням одноіменного розділу
- гіда з коректної комунікації - та реалізується за підтримки Координаційного центру з психічного здоров'я КМУ, ГО "Безбар'єрність" та компанії Visa - учасниці спільноти "Бізнес без бар'єрів".
1. У вас з'явилося таке бажання чи думка. Так, справді, все просто: якщо ви задумалися над тим, чи не сходити вам до психолога – підіть. Навіть якщо не знаєте, про що говорити. Спеціаліст буде ставити різноманітні питання, які стосуються всіх сфер життя, це допоможе дуже швидко зрозуміти, над чим хотіли б попрацювати.
2. Ви відчуваєте себе нещасливою/нещасливою. Так, це теж вагомий привід для спілкування зі спеціалістом. Всі ми маємо право та можливість проживати щасливу та повноцінну життя. Просто іноді цьому треба вчитися. На щастя, психолог – саме та людина, яка вміє це робити.
3. У вас тривалий час поганий настрій, нічого не хочеться робити, все валитися з рук. Або в голові постійно крутяться негативні думки про себе, інших людей та світ у цілому. Можливо, підозрюєте у собі депресію. Зверніться до психолога чи психотерапевта. Кваліфікований спеціаліст продіагностує вас та за необхідності порекомендує звернутися до лікаря-психіатра.
4. Ви за все постійно хвилюєтеся, багато чого боїтеся та намагаєтесь контролювати всі сфери своєї життя. Підвищена тривожність – це не риса характеру, а стан, що коригується за допомогою психотерапії. Ви дійсно можете стати спокійнішими та розслабленішими.
5. Ви відчуваєте розгублено та не знаєте, яким шляхом йти життям. Не розумієте, чим хочете займатися, ким працювати, що взагалі робити. Будь-який криз – це пряме свідчення, щоби звернутися до психолога.
6. Ви маєте труднощі у відносинах – з чоловіком/дружиною, батьками, дітьми, друзями, колегами. Психолог допоможе побачити ваші поведінкові стратегії у відносинах, навчити зберігати внутрішні кордони, покаже навички асертивного спілкування (вміння домовлятися, вислуховувати та враховувати інтереси всіх сторін), пояснити, коли стосунки можна налагодити, а коли їх краще якнайшвидше розірвати. Також психолог допоможе вийти з аб'юзивних стосунків (залежних, принизливих).
7. Ви пережили психотравмуючу подію. Психолог допоможе пережити втрату, впоратися з тяжким досвідом та знайти сили жити далі. Для психотерапії немає значення, наскільки давно відбулася подія. Часто трапляється, що психіка не опрацювала травматичний досвід і навіть крізь роки пам'ять про цю подію приносити такий біль, наче вона сталася вчора. Психолог допоможе полегшити стан.
8. Вам важко спілкуватися з людьми. Вас можна назвати сором'язливим чоловіком? Ви не любите великих компаній та лякаєтеся публічних виступів? Ненавидите дзвонити першою/першою? Соціальна тривога піддається корекції. Якщо хочете стати впевненим у собі людиною і щоб ваші страхи не заважали будувати життя своєї мрії – ласкаво просимо до кабінету психолога.
9. Вас все дратує. Відчуваєтеся виснаженим/виснаженим, відчуваєте, що на вас все звалилося, і єдине бажання – щоб дали вам спокій. Це може бути стан емоційного виснаження чи вигорання. В такому випадку потрібно налагодити режим роботи та відпочинку. А відпочинок зробити таким, що наповнює ресурсами та додає сил. Самостійно це іноді зробити важко. У цьому випадку потрібна допомога психолога.
10. Ви хочете покращити якість своєї життя. У вас є мрія чи мета, відчуваєте у собі потенціал, але не розумієте, які кроки треба робити, щоб досягти бажаного. В даному випадку психолог стане підтримкою та провідником на вашому шляху.
Отже, є багато ситуацій, у яких психолог може допомогти. Як бачите, він є спеціалістом з налагодження всіх сфер життя. Разом з ним ви навчитеся бути господарем власної життя та не ставати заручником зовнішніх обставин. Навіть якщо обставини неможливо змінити, психологія допомагає змінити власне ставлення до них.
"Якщо вранці прокидаєшся нещасливим та не можеш упорядкувати власні думки та плани, не говорячи вже про якісь масштабні цілі в житті, мережа радить потратити кілька хвилин на "найпотужніший" ритуал .
Він може все докорінно змінити, потрібно завести особистий щоденник та кожного дня записувати відповіді на 5 запитань:
За що я вдячний?
Яке моє найважливіше завдання сьогодні?
Який найвизначніший момент у моїй житті стався вчора?
Як я зараз відчуваю?
Над чим я зараз працюю, що можу змінити на краще?
22 січня 2024 року проект "Психологічний копінг: долання складних життєвих ситуацій викликаних наслідками воєнних дій" запрошує Вас на консультацію з елементами тренінгу "Флешбек при ПТСР".
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутись після травматичної події. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, що пережили травматичні події, мають ПТСР. Якщо нічого не робити, це може закінчитися руйнацією стосунків, роботи, здоров'я чи навіть життя. ПТСР можна подолати чи навчитися ним керувати.
Наталія Дудник запрошує Вас на заплановану конференцію: Zoom
10 жовтня весь світ відзначає День ментального здоров'я. Свято призване звернути увагу на проблеми, пов'язані з психічним станом людини, та для підтримки людей із подібними захворюваннями. Цього року подія є особливо актуальною для України, адже багато людей, які зараз як ніколи потребують емоційної чи психологічної підтримки.
Крім того, Всесвітній день ментального здоров'я спрямований на підтримку людей, які не страждають на серйозні відхилення зі сторони психіки, проте переживають скрутні години та потребують сили волі та характеру, які б допомогли їм упоратися з будь-якими життєвими труднощами.
Що ж таке ментальне здоров'я?
Термін «mental health» часто перекладають як «психічне здоров'я», хоча він має дещо ширше значення і включає: емоційне, духовне та соціальне благополуччя. Якщо раніше термін «психічне здоров'я» пов'язувався із хворобами психіки, то тепер – це питання людини і світу. Наскільки людина може відчувати світ у собі і безпеку ззовні.
Для підтримки ментального здоров'я корисними будуть такі техніки, які сприяють емоційному та психологічному добробуту:
«Виявляти «тригери» Відстежувати події, слова, ситуації, що викликають сильні емоційні реакції. Слідкувати за собою, своїм станом, та зупинятися в момент, коли щось спричиняє емоційну реакцію і фіксувати, що саме викликало її і чому. А надалі — пропрацьовувати тригери чи уникати їх.
« Вимикати дратівливі сповіщення» Коли нам потрібна концентрація, ми можемо часто відвертатися на сигнали смартфона, і це не сприяє покращенню психологічного стану. Тому корисно хоча б на деяку годину, коли потрібно зосередитись, вимкнути сповіщення, щоби сфокусуватися на важливому.
«Щоденник емоцій» Вести блокнот (у тому ж Notion або в звичайному блокноті), де ви можете ідентифікувати та фіксувати свої почуття та емоції протягом дня, описувати їх. Наприклад: «Наразі я відчуваю злість. Я злюсь тому, що…».
Полезно ще вести щоденник досягнень та побед. Усвідомлення своїх досягнень та навіть найменших побед сприяє виділенню нейромедіаторів у нашому мозку, а їх шлюб може призводити до депресії чи інших порушень ментального здоров'я.
10.04.2023року о 13:30 для педагогічних працівників було проведено онлайн-консультацію "Баланс роботи і особистого життя"
27.02.2023року о 14:00 для педагогічних працівників, які працюють з дітьми ООП, було проведено онлайн-консультацію "Прийоми та засоби збереження психічного здоров'я дітей в умовах війни"
31.01.2023року о 10:50 відповідно до запиту закладу освіти було проведено онлайн-консультацію до тижня Ментального здоров'я: "Ментальне здоровя, як стан благополуччя"
17.11.2022р. о 15:00 відповідно до запитів педагогічних працівників та з метою надання якісної психологічної підтримки, комунальною установою «Міський центр професійного розвитку педагогічних працівників Кропивницької міської ради» проведена онлайн - консультація з теми
Під час заходу, психолог КУ «МЦПРПП КМР» Наталія Дудник, запропонувала виконати низку вправ, які допоможуть покращити емоційний стан, знизити напругу та тривожність. Педагогам також були запропоновані поради для профілактики виснаження та відновлення власних ресурсів. Акцент було зроблено на збереження психічного здоров'я педагогів, що є наразі, надважливим.
КОНСУЛЬТПУНКТ "ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОПІНГ" продовжує працювати для Вас
"Як зберегти особисті кордони при спілкуванні з друзями та рідними?"
Дуже часто буває так, що ми зовсім не маємо години на спілкування, а від наших друзів та рідних, раптом дуже треба поговорити. Про що? Немає різниці, просто поговорити, бо вони мають вільну годину. Що робити?
За допомогою "нехитрих" фраз це буде не важко зробити.
Отже,
- "Я передзвоню, але зможу розмовляти хвилин 20 не більше"
- "Я відчуваю недобре обговорюючи інших"
- "Можеш перестати насміхатися з моїх помилок?"
- "Дякую, що готова вислухати, але мені некомфортно говорити"
- "Навіть коли ми не згодні один з одним, давай говорити поважаючи один одного?"
- "Дякую за запрошення, але я хочу побути наодинці із собою".
Канал створено для психологічної підтримки педагогічних працівників.
Напружений ритм роботи, перевантаження, конфліктні ситуації та взаємодія з різними людьми – все це виснажує внутрішні ресурси педагога. У цій шаленій круговерті справ педагогу зазвичай бракує і часу, і сил, щоб потурбуватися про власне здоров'я і психічне рівновагу.
Як же зберегти якість свого життя особливо зараз, у цей непростий для всіх нас час?
У цьому Вам допоможе мій Youtube канал "Психологічна скарбничка" . Я впевнена, що інформація та відео вправи, стануть Вам у пригоді і допоможуть краще подбати про себе. Бережіть собі та будьте здорові.
Швидко промайнуло літо, і ось ми знову з вами зустрічаємось. З новим навчальним роком вас, шановні колеги! Що перш за все хочеться вам побажати? Миру на серці, на землі та спокою. Міцного здоров'я. Особистого щастя. Достатку та благополуччя.
Бережіть собі, піклуйтесь про себе, любіть собі. Даруйте тепло свого серця оточуючим, частіше посміхайтеся. Будьте щасливі!
Коли людина щаслива, задоволена, здорова: вона не гнівається, не кричить, не ображається, не звариться. Поруч із таким людиною приємно знаходитися. Поспілкувавшись з таким чоловіком і сам стаєш: добрішим, лагіднішим, життєрадіснішим.
Бажаю Вам всього найкращого!
Кінець навчального року, як краще відпочити?
Бути дбайливим та уважним до себе — майже обов’язок вчителя. Адже його робочий інструмент — не дошка з крейдою, не ноутбук, а він сам.
Педагогічні засоби відновлення й активний відпочинок
Найголовніше значення серед відновних засобів належить педагогічним засобам відновлення. Саме вони є найбільш природними і найефективнішими засобами, оскільки скеровані безпосередньо на основні процеси, які визначають працездатність - процеси втоми і відновлення. Створюючи умови для оптимального, найбільш сприятливого стомлення, вони тим самим повною мірою реалізують його дію як стимулятора відновних процесів. За допомогою педагогічних засобів вдається реалізувати ще один механізм функціонального відновлення, пов'язаний з реалізацією феномену активного відпочинку. Варто мати на увазі, що цей вид відпочинку може здійснюватися не тільки у явній формі (наприклад, коли стомлені м'язи відпочивають, у той час як працюють інші м'язи), а й у формі тренувальних занять, якщо у цих заняттях чергуються різні за характером фізичні навантаження.
До суто педагогічних засобів відновлення працездатності належать раціональне поєднання та послідовність навантажень і застосування відпочинку щоразу, коли в ньому виникає потреба і продовження навантаження може призвести до перевтомлення, варіативність тренувальних засобів, поєднання специфічних і неспецифічних засобів фізичної підготовки, статичних та динамічних зусиль, уведення в заняття елементів гри, а також вправ для розслаблення м'язів, застосування спеціальної розминки і подовженої заключної частини занять.
Активний відпочинок має діапазон застосування, який значно виходить за межі фізичного тренування і спорту. Фахівці використовують його для стимуляції працездатності в умовах будь-яких занять фізичними вправами, а також в умовах праці та навчання. Будь-яка одноманітна тривала робота потребує процедур активного відпочинку як обов'язкової умови раціональної діяльності людини. Найефективнішим методом активного відпочинку є застосування за перших ознак втоми (не тоді, коли вона значна!) фізичних вправ для м'язів, які не беруть участі в роботі. Якщо робота не пов'язана з істотною м'язовою діяльністю (наприклад, розумова праця), то як активний відпочинок можна використати загально-розвиваючі вправи або переключення на інший вид роботи. Найбільш цінний оздоровчий результат застосування активного відпочинку проявляється у так званому ефекті гасіння реакцій кровообігу і дихання, спричинених попередньою роботою, тобто у терміновій економізації цих реакцій, що означає істотне полегшення функціонального стану стомленого організму. Вплив активного відпочинку можна розуміти як своєрідне антинавантаження, коли на відміну від тренувальних занять застосовувані вправи полегшують діяльність організму.
Щоб досягти найбільшого оздоровчого результату, використовуючи активний відпочинок, треба керуватися такими правилами:
1. Зважати на топографію застосовуваних фізичних вправ, залучаючи до діяльності не тільки м'язи, які не беруть участі в роботі, а й такі, котрі є симетричними до стомлених.
2. Забезпечити оптимальну інтенсивність активуючої діяльності. Цю інтенсивність доцільно визначати за ЧСС. Процедура активного відпочинку, використана у процесі роботи або навчання, якщо її взяти окремо, повинна призводити до зростання ЧСС не більш як на 35-40 % від вихідного рівня за умов фізичної праці і не більш як на 40-50 % - за умов розумової праці для молодих осіб і відповідно 25-30 % і 30-40 % - для людей літнього віку. За умов фізичного тренування орієнтиром є ЧСС під час фізичного навантаження: активний відпочинок, якщо він дійсно стимулює відновлення працездатності, повинен прискорювати реституцію пульсу більше, ніж пасивний відпочинок.
3. Надавати перевагу використанню в процедурах активного відпочинку інформаційно насичених, тобто збагачених руховими переключеннями, фізичних вправ.
+4. У видах спорту, яким притаманна однобічність м'язових зусиль (фехтування, теніс, каное тощо), як обов'язковий елемент тренувальних занять треба включати активний відпочинок у формі так званих дзеркально виконуваних вправ. Такі вправи забезпечують профілактику можливих порушень морфофункціонального стану організму внаслідок дисгармонійних тренувальних навантажень.
Найбільшу оздоровчу ефективність активний відпочинок виявляє у разі застосування його в коротких перервах між навантаженнями. Що менша тривалість перерви, то відносно більша результативність активного відпочинку. Це дозволяє використовувати такий вид відпочинку в умовах будь-якої праці або тренування.
Локдаун – це жорстка форма карантину, що обмежує вільне пересування територією країни та свободу дій у межах певної зони. За такої системи обмежувальних заходів нормально функціонують лише організації, що забезпечують основні потреби громадян, та об'єкти критичної інфраструктури.
18 грудня 2020р.
Онлайн-заняття з елементами тренінгу "Жити в злагоді з собою" (зняття психологічного напруження та адекватне реагування на ситуацію)
16 грудня 2020р.
Онлайн-консультація з елементами тренінгу
"Особистісне зростання"
24 листопада 2020р.
Онлайн-дискусія з педагогічними працівниками, рідні яких знаходяться в зоні воєнних дій
"Війна - це тільки початок"
Хочеш прожити на 10 років довше – будь оптимістом, радять українські психологи. На їхню думку, позитивне мислення і відсутність стресів здатні подовжити життя.
Рукавички - трохи хлібних крихт і голуби, як небагато треба, щоб підняти собі настрій. Сім'я Меньшикових на березі київського озера Тельбін насолоджується спілкуванням один з одним. За словами глави сімейства, Євгенія Меньшикова, він заради дітей прокидається, заради дітей живе і існує.
А ось іншій мешканці Києва Тетяні Биковій щастя дарують не тільки діти і внуки, а й пес Річард. За її словами, собака завжди відчуває, коли вона себе погано почуває і в такі моменти міцно притискається – дає заряд бадьорості і знеболює.
Не так важливо, що робить вас щасливим, головне, що відчуваєте радість і оптимізм.
"Багато психологів на заході пишуть про те, що оптимісти живуть довше песимістів, на жаль, ми культивуємо в собі песимізм", – розповідає директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
Негативне мислення – причина дратівливості і нервозності. Годі й казати, скільки недуг розвивається при такому способі життя: серцеві хвороби, проблеми з травленням, безсоння, алкоголізм, психози і стреси.
Психолог Богдана Валiгура каже, що якщо ви перебуваєте в тривалому стресі ризик того, що ви захворієте ГРВІ, або іншими захворюваннями дуже високий. Оскільки у вашому організмі всі сили йдуть на боротьбу з цим стресом.
Як подовжити життя на 10 років за допомогою позитивного мислення
Фото: Depositphotos
Психологи радять виписати на папері, що викликає у вас стрес – токсичні люди або ненависна робота і як можна швидше прибрати це зі свого життя.
Щасливі і оптимістично налаштовані люди живуть в середньому на 10 років довше, кажуть психологи і радять ділитися гарним настроєм з іншим.
Карантин і соціальна дистанція – загальноприйняті кроки в усьому світі, направлені на подолання спалаху коронавірусу. Медичні експерти переконують у необхідності ізоляції, але вона має і свої негативні сторони, які безпосередньо впливають на психічне здоров’я.
Нещодавні дослідження науковців, опубліковані в британському медичному журналі «The Lancet», вказують на те, що карантин негативно впливає на психічне здоров’я більшості людей. Прояви можуть бути різні: тривога, порушення сну, порушення апетиту, режиму харчування, апатія, немотивована агресія та гнів, можлива депресія та ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), загострення хронічних хвороб.
Стресовими факторами в даному випадку виступають порушення сталих комунікативних зв’язків, порушення звичного режиму життя, страх бути зараженим, фрустрація, нудьга, недостатнє володіння інформацією (або її відсутність), фінансові втрати тощо.
Визнаючи наявність даної проблеми, Всесвітня організація охорони здоров’я оприлюднила вказівки щодо того, як вберегти своє психічне здоров’я під час карантину.
1.Дозвольте собі відпочити! Виспіться, поваляйтеся до схочу під ковдрою, а вже потім плануйте свою подальшу карантинну ізоляцію.
2. Пам'ятайте про фізичний стан організму! Важливо знайти спосіб знімати емоційну напругу та забезпечити собі здоровий сон. В іншому випадку з'явиться схильність до переїдання або хаотичного харчування, що негативно відкликається на загальному самопочутті.
3. Якщо для вас дуже важливо продуктивно проводити свій час, розробіть свій особистий розпорядок дня, який включав би різні види діяльності. Це дозволить уникнути фрустрації потреб та відчуття марно втраченої години.
4. Уникайте синдрому емоційного вигорання, для цього правильно розплануйте режим роботи та відпочинку. При активній розумовій діяльності необхідно щороку надавати своєму організму 10 хвилин розвантаження.
5. Залишайтесь на зв'язку (особливо це стосується екстравертів, для яких спілкування – невід'ємна частина повноцінної життя). Максимально використовуйте сучасні технології та спілкуйтесь в онлайн режимі з друзями, рідними та колегами.
6. Не переповнюйте свою життя мас-медіа (засобами масової інформації). Обмежте собі у перегляді новин, що спричиняють виникнення масової паніки. Приділіть краще цей час саморозвитку!
7. Зосередьтеся на позитиві. Займайтеся діяльністю, яка приноситиме задоволення. Пам'ятайте, карантин тимчасовий, врешті решт життя повернеться у своє звичайне русло!
Дбайте про своє здоров'я та здоров'я своїх близьких. І будьте здорові!
Немає коментарів:
Дописати коментар