«Як допомогти в кризових ситуаціях. Це може кожен.»

 

Інструкція:

1.    Контакт – стояти перед людиною.                                                                                    –Ти мене бачиш? Кивни, якщо так.

2.    Назватися. – Мене звуть… Я прийшов тобі допомогти. Не кажіть, що ви психолог, психіатр, навіть якщо – так, це може спровокувати непотрібну реакцію.

3.    – Як тебе звуть? Повертаємо ім’я, ідентичність.

4.    – Куди ти йшов, що робив, коли…? (почалася повітряна тривога, почалися постріли, назвіть ситуацію). З’єднайте події в один ланцюг, поверніть відчуття неперервності життя.

5.    Повторіть за ним відповідь – чітко та зрозуміло. Доповніть, якщо знаєте ситуацію. Без емоцій та дрібниць.

6.    Дайте просте завдання. Подивитися на номер будинку, порахувати перехожих та ін..                                                                                                                                        – Допоможи мені, мені дуже потрібно дізнатися номер цього будинку?

7.    Нормалізація. – Всі твої реакції, які ти відчуваєш – це нормально. Це нормальні реакції на ненормальну ситуацію.

8.    Якщо людина увійшла в ступор – застигла та не реагує, можна спробувати вивести її рухами своїх рук – не різкими. Дати у руки щось холодне, наприклад сніг.

9.    – Ось вода, випий трохи. Потрібно проговорювати, не мовчати. Дати серветку витерти сльози, і теж прокоментувати, щоб людина взяла сама.

10. Як раніше справлялися зі стресом, розпитати.                                                              – Чи бували у твоєму житті стресові ситуації?                                                              – Такі вперше.                                                                                                                   – А не такі  сильні?                                                                                                            – Називає.                                                                                                                           – Як ти з них виходив?                                                                                     Дочекатися відповіді, допомогти згадати.

11. Якщо це  алкоголізм чи наркотики – не обговорювати способи. Заїдає – ок - пішли поїси. Палить – допомогти знайти цигарку.

 

Перша до психологічна допомога людям під час

гострого стресу та шоку.

Допомагайте один одному:

-        Не працюйте з почуттями. Не час розпитувати про почуття та проговорювати їх.

-        Попіклуйтеся про безпеку – свою і людини – від зовнішньої загрози.

-        Знайдіть свою стійкість, уповільнюйтеся. Ваше завдання – говорити чітко, повільно, з зупинками. Без зайвих розумних слів. Не жестикулювати. Стояти спокійно. Бути м’яким. Зараз ви – опора для неї.

-        Ваша стійкість – це ваше тіло. Дихання – рівне.

-        Не втручатися в суперечки з людиною. Вона може говорити те, що може не співпадати з вашим світоглядом. Вона може кричати, лаятися. Не сперечайтеся, не обговорюйте її вислови. Дійте чітко по інструкції.

Не намагайтеся вмовити людину заспокоїтися – у вас нічого все одно не вийде, а може стати гірше і розвинутися ПТСР

Синдром фантомної сирени

  "Я чую сирени, а їх немає: що таке синдром фантомної сирени?".

   Війна та хронічний стрес мають сильний вплив на нашу психіку. Після перших сирен багато українців тепер дослухаються до кожного звуку. Що робити, коли довкола тиша, а ви чуєте сирени?

   Синдром фантомної сирени - це стан, коли людина чує звуки сирени, хоча їх насправді немає.

   ЧИ це нормально?

   Так, абсолютно. Поява цього синдрому є цілком природною реакцією нашої психіки на хронічний стрес. Головна задача - мінімізувати симптоми, щоб бути в ресурсі та мати змогу ухвалювати швидкі рішення та діяти ефективно.

   ЩО я маю робити?

   Повернутися до реальності. Зосередьте свою увагу на маленьких діях, які допоможуть відчути реальність і світ навколо себе та зрозуміти, що звуку сирен немає. Наприклад, можна поговорити з людиною, яка знаходиться поруч із вами, або доторкнутися до свого тіла. Також може допомогти порахувати пердмети в кімнаті або вмити обличчя та руки холодною водою. Такі дії допомагають нам повернутися в реальність через тіло.

   Закрити базові потреби.  У час постійного стресу та загрози життю - це може бути складною задачею. Однак, якщо у вас є можливість, спробуйте трохи поспати, поїсти теплої їжі або випити чаю, обійняти тих, хто поруч. Також може допомогти година без новин і телефона (заздалегідь попросіть близьких зателефонувати вам у разі тривоги).

   Розробити план для екстрених ситуацій. Поговоріть зі своїми близькими, друзями, сусідами. Складіть чіткий план, хто що робитиме в разі екстрених ситуацій (зробіть чергування, покладіть найнеобхідніші речі в тих місцях, де їх буде легко знайти, підготуйте одяг).

   Наша психіка впорається, якщо ми хоч трохи закриватимемо наші базові потреби й будемо мінімізувати симптоми.

День вирішення конфлікту

 21 жовтня - День вирішення конфлікту

Конфлікти в нашому житті бувають часто. На їх вирішення, іде багато сили та енергії. Що ж робити, як допомогти собі, та оточуючим?

6 правил, які допоможуть вирішити будь-який конфлікт 

Онлайн-дискусія "Профілактика булінгу та кібербулінгу"

 

18.10.2021року на базі КУ МЦПРПП відбулася  онлайн-дискусія на тему: «Профілактика булінгу та кібербулінгу» для педагогічних працівників закладів  загальної середньої освіти.

«Немає величі там, де немає простоти, добра і правди». (Л.Толстой)

Термін «булінг» почав широко вживатися в Україні відносно недавно, але встиг закріпитися законодавчо.

Педагоги вчилися  відрізняти булінг та конфлікт. Зрозуміли те, що цькування – це тривалі, повторювані дії, а не одинока сутичка між учасниками освітнього процесу. Отримали поради, щодо виходу з подібних ситуацій.

Ознайомилися більш детально з поняттям «кібербулінг» - «цькування онлайн»: з його  видами та основними ознаками. Розібрали кроки щодо захисту від кібербулінгу.

Присутні – 50 педагогів.

Спікер заходу: Дудник Н.В. психолог КУ МЦПРПП.

Комп'ютерна тривожність

 20.09.2021року на базі КУ МЦПРПП відбулася онлайн-консультація на тему: «Комп’ютерна тривожність» для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

    Комп’ютерна тривожність (технофобія, технострес) – це стійкій стан емоційно-психічного дискомфорту, що відчувається користувачем під час роботи з комп’ютером.

    Педагоги переглянули презентацію: про види комп’ютерної тривожності,    «адаптаційний період» та негативні наслідки тривалого застосування інформаційних технологій. Дізналися яких правил потрібно дотримуватися для профілактики тривожних розладів. Опрацювали корисні техніки для подолання тривожності.

  Взяли участь – 32педагогічних працівника ЗЗСО.

  Спікер заходу – Дудник Н.В., психолог КУ МЦПРПП

Всесвітній день запобігання самогубствам.

 Щороку 10 вересня відзначається Всесвітній день запобігання самогубствам. Ключова мета цієї міжнародної дати – підвищити обізнаність людей про значення самогубств як глобальної моральної проблеми; поліпшити знання про те, як можна запобігти суїциду; зменшити стигматизацію, пов'язану з самогубцями. 

Розвінчуємо поширені міфи

Як впоратися з панікою?

 "Як впоратися з панікою?"