Як спілкувати зі своїм чоловіком під час його перебування на війні?
(матеріал 23.04.2025р.)
Чи варто знати, що відбувається з вашим чоловіком під час його перебування на війні — і як домовитися про розмови на таку тему? Взагалі, про що і як говорити з рідним, який в армії? Як підтримувати один одного на відстані?
Нас багато чого об’єднує, але кожна ситуація унікальна. Тож те, що підходить одним, не обов’язково буде доречним для інших. Відповідаючи на різні запити ми ділимось реальним досвідом, який може стати корисним для інших.
Часто може виникати нерозуміння, як підтримувати одне одного в нових умовах. Про це можна запитати у свого чоловіка. Доречно поцікавитися, що для нього зараз буде підтримкою з вашого боку. Звісно, природньо, що і дружині хочеться підтримки від чоловіка, як це було раніше. Водночас, нові умови потребують нового погляду на це. Тож подумайте, якої підтримки від чоловіка зараз вам було б достатньо, і що з цього він має змогу реалізовувати. Підберіть час та слова, щоб попросити чоловіка проявляти таку турботу. Можливо, це будуть якісь конкретні слова чи тон розмови, або смс певного змісту.
Слова, що дають відчуття, що коханий (кохана) поруч.
У кожної пари є свої слова, фрази, вислови. Вони можуть, наприклад, передавати те, як ви по-особливому називаєте одне одного. Це можуть бути слова ніжності, що піднімають приємні почуття та емоції. Когось підбадьорюють елементи гумору, які відомі лише вам, і, згадуючи їх, ви одразу посміхаєтеся. У вас точно є свої слова або фрази. Сміливо використовуйте їх під час спілкування як в розмовах, так і в повідомленнях.
Візьміть за правило, що чоловік телефонує вам, а не ви йому (у військових обставинах це допоможе убезпечити його). Домовтеся про принцип зв’язку: о котрій годині чоловік телефонує. Започаткуйте традицію: якщо чоловік не зміг вам зателефонувати, тоді пише смс або повідомлення в соціальних мережах. Якщо ви не встигли взяти слухавку — напишіть повідомлення. Такі домовленості допоможуть не хвилюватися передчасно. Намагайтеся не говорити по телефону про місце розташування військового, кількість військовослужбовців і бойові завдання – не наражайте захисників на небезпеку.
Відкладіть обговорення побутових клопотів
Намагайтеся не акцентувати увагу на домашніх проблемах, вирішення яких залежить від участі чоловіка. Якщо це можливо, відкладіть інформування про це на момент повернення військового додому. В такі моменти військовослужбовці можуть відчувати безпорадність в тому, що їх сім’ї вдома вимушені справлятися з цими стресами самостійно.
Діліться почуттями і емоціями
Визначте для себе, наскільки ви хочете знати про те, що відбувається з вашим чоловіком, поки він перебуває на війні: його переживання, емоції, ситуацію в місці несення служби. Якщо для вас важливо все це знати, скажіть про це чоловікові перед відправленням або під час слушної нагоди по телефону. Якщо у вашого подружжя довірливі стосунки, то відкрита комунікація може стати суттєвою підтримкою і для вас, і для вашого чоловіка.
(Зі слів однієї з дружин військовослужбовця ЗСУ, саме відкрита комунікація під час перебування чоловіка на фронті дозволила зменшити період його адаптації вдома після повернення).
Додайте оптимізму під час спілкування
Завершуйте телефонні дзвінки на позитивній ноті при будь-якій розмові. Якщо ваш військовий вам телефонував, а ви не взяли слухавку, бо не почули, не картайте себе. Просто напишіть повідомлення, що не почули. Це важливо. Так він буде знати, що ви побачили його дзвінок, і знаєте, що з ним все добре.
Будьте щирими навіть на відстані
При завершенні розмови можна додати ніжності в словах. Буде доречно нагадати про вашу любов і підтримку, наприклад, такими словами: «Уяви, що я обіймаю тебе зараз», «Надсилаю тобі свою підтримку і любов», «Цілую тебе цілющим поцілунком». Власне в кожної пари є свої якісь позитивні слова та дії, якими ви підтримували одне одного, коли у вас були моменти слабкості чи емоційного пригнічення.
Дякуйте за довіру
Якщо ваш чоловік ділиться з вами про свій емоційний стан, подякуйте йому за довіру. В цей момент можуть виникати різні думки та бажання сказати щось, на кшталт, «Який жах» чи «Кидай це все». Може бути нестримне бажання врятувати його, бо ви не в силах вже стільки переживати. Однак, тут важливо розуміти, що чоловік ділиться з вами своїми переживаннями, бо довіряє вам і знає, що ви приймаєте його у всіх проявах. Цей момент довіри є надзвичайно цінним. І це не означає, що він потребує допомоги: сам факт того, що чоловік може вам виговоритися, вже буде допомогою.
Не бійтеся різного гумору
Якщо ви чуєте «чорний гумор», сприймайте це як належне. Таким чином несвідомо чоловік може тестувати теми, про які з вами можна говорити. Також у такий спосіб він може висловлювати бажання розділити з вами те середовище, в якому він перебуває, щоб ви краще його зрозуміли. Якщо у вашій комунікації «чорний гумор» був прийнятний, то можна у відповідь відреагувати, наприклад, фразою «О, в нашому арсеналі з’явилося щось новеньке». Тобто — жартом на жарт. І якщо вам не дуже приємна тема розмови, то можна перевести на іншу, поставивши якесь запитання.
Коли настає час звернутися до психолога?
(матеріал за 26.03.2025р.)Ознаки
- 1. У вас з’явилося таке бажання чи думка. Так, дійсно, все просто: якщо ви задумалися над тим, чи не сходити вам до психолога – підіть. Навіть якщо не знаєте про що говорити. Спеціаліст буде ставити різноманітні запитання, які стосуються всіх сфер життя, це допоможе дуже швидко зрозуміти, над чим хотіли б попрацювати.
- 2. Ви почуваєте себе нещасливим/нещасливою. Так, це теж вагомий привід для спілкування зі спеціалістом. Всі ми маємо право та можливість проживати щасливе та повноцінне життя. Просто інколи цьому треба вчитися. На щастя, психолог – саме та людина, яка вміє це робити.
- 3. У вас тривалий час поганий настрій, нічого не хочеться робити, все валиться з рук. Або в голові постійно крутяться негативні думки про себе, інших людей та світ в цілому. Можливо, підозрюєте у себе депресію. Зверніться до психолога чи психотерапевта. Кваліфікований спеціаліст продіагностує вас та за необхідності порекомендує звернутися до лікаря-психіатра.
- 4. Ви за все постійно хвилюєтеся, багато чого боїтеся та намагаєтеся контролювати всі сфери свого життя. Підвищена тривожність – це не риса характеру, а стан, що коригується за допомогою психотерапії. Ви дійсно можете стати більш спокійними та розслабленими.
- 5. Ви почуваєтеся розгублено та не знаєте, яким шляхом іти по життю. Не розумієте, чим хочете займатися, ким працювати, що взагалі робити. Будь-яка криза – це пряме показання, щоб звернутися до психолога.
- 6. Ви маєте труднощі у стосунках – з чоловіком/дружиною, батьками, дітьми, друзями, колегами. Психолог допоможе побачити ваші поведінкові стратегії у стосунках, навчить берегти внутрішні кордони, покаже навички асертивного спілкування (вміння домовлятися, вислуховувати та враховувати інтереси всіх сторін), пояснить, коли стосунки можна налагодити, а коли їх краще якнайшвидше розірвати. Також психолог допоможе вийти з аб’юзивних стосунків (залежних, принизливих).
- 7. Ви пережили психотравмуючу подію. Психолог допоможе пережити втрату, впоратися з тяжким досвідом та знайти сили жити далі. Для психотерапії немає значення, наскільки давно відбулася подія. Часто трапляється, що психіка не опрацювала травматичний досвід і навіть крізь роки пам’ять про цю подію приносить такий біль, наче вона сталася вчора. Психолог допоможе полегшити стан.
- 8. Вам складно спілкуватися з людьми. Вас можна назвати сором’язливою людиною? Ви не полюбляєте великі компанії та жахаєтеся публічних виступів? Ненавидите дзвонити першим/першою? Соціальна тривога піддається корекції. Якщо хочете стати впевненою у собі людиною і щоб ваші страхи не заважали будувати життя своєї мрії – ласкаво просимо до кабінету психолога.
- 9. Вас усе дратує. Почуваєтеся виснаженим/виснаженою, відчуваєте, що на вас все звалилося, і єдине бажання – щоб вам дали спокій. Це може бути стан емоційного виснаження або вигорання. В такому випадку потрібно налагодити режим роботи та відпочинку. А відпочинок зробити таким, що наповнює ресурсами та додає сил. Самостійно це інколи зробити важко. В цьому випадку потрібна допомога психолога.
- 10. Ви хочете покращити якість свого життя. У вас є мрія або ціль, відчуваєте у собі потенціал, але не розумієте, які кроки треба робити, щоб досягти бажаного. В даному випадку психолог стане підтримкою та провідником на вашому шляху.
Отже, є багато ситуацій, в яких психолог може допомогти. Як бачите, він є спеціалістом з налагодження всіх сфер життя. Разом з ним ви навчитеся бути господарем власного життя та не ставати заручником зовнішніх обставин. Навіть якщо обставини неможливо змінити, психологія допомагає змінити власне ставлення до них.
Тим хто на війні, важливо отримувати емоційну підтримку
(матеріал за 26.02.2025р.)
«Сьогодні й чоловіки, й жінки боронять свою Батьківщину. Давайте розглянемо випадок, коли хтось один із подружжя йде на війну. Було б добре, якби майбутній захисник разом із сім’єю обговорив те, що може відбуватися вдома, коли він буде на фронті. Для чого? Спробуймо розібратися.
Річ у тім, що на війні людина стикається із зовсім іншою реальністю, з іншими цінностями, в неї змінюється погляд на життя. Колись дружній світ навколо, до якого військовий звик, перетворюється на ворожий, в якому живуть ті, хто робить усе, щоб знищити весь світ та самого захисника. Водночас дружина (кохана) залишається вдома з тими самими цінностями, з тими ж обов’язками та проблемами, які були до того, коли її чоловік пішов на війну. Тож чоловік на війні проживає одночасно два різні життя, а дружина — одне.
На мою думку, чоловікові було б доцільно заздалегідь розповісти своїй половинці про ті нові проблеми та завдання, з якими вона може зіткнутися у своєму житті, коли його не буде поруч. Наприклад, він має скласти разом з нею певний план дій на випадок, коли він тривалий час не виходитиме на зв’язок. Також бажано пояснити коханій те, що коли він не матиме змоги повноцінно спати протягом декількох діб, нормально харчуватись тощо, він, природно, може бути знервованим, емоційно нестабільним. Якщо жінка відчує під час телефонної розмови з чоловіком певну «холодність» у їхніх стосунках, це може бути наслідком втоми, а не змін у ставленні до неї. Психологічна наука стверджує, що потрібно детально проговорювати й нагадувати про все це, й бажано неодноразово.
Доцільно заздалегідь розповісти своїй половинці про ті нові проблеми та завдання, з якими вона може зіткнутися у своєму житті, коли його не буде поручЧоловік має заздалегідь передбачити алгоритм розв’язання побутових негараздів, з якими його дружина, родина можуть періодично стикатися, поки він буде на війні. Слід заздалегідь підготувати список телефонних номерів фахівців, які допоможуть його сім’ї розв’язувати побутові проблеми. Якщо цього не зробити вчасно, військовий буде змушений жити виснажливим подвійним життям. Він буде приречений отримувати під час телефонних розмов не лише емоційну підтримку з дому, а й психотравмуючий надлишок інформації, навіть безглузді звинувачення та відверте непорозуміння. Безперечно, сварки з рідними додатково негативно впливають на стан воїна, який протягом тривалого часу перебуває на фронті в умовах бойового стресу.
Чоловікам було б дуже доцільно розповідати дружинам про причини таких своїх змін в емоційному стані та соціальній поведінці. Це покращило б розуміння того, як правильно реагувати на них. До речі, ці стани можуть супроводжуватися ще й погіршенням фізичного здоров’я, про які дружини можуть і не знати. Рідним потрібно відверте спілкування. В такому разі українські військові, замість сліз образи та підозрілості з боку своїх дружин, отримують співчуття й емоційну підтримку.
Слід сказати коханій: “я змінився не тому, що я цього хочу, а тому, що несприятливі обставини війни саме так діють на мене. Це допомагає мені вижити. Я намагаюсь менше брати до серця певні спогади, хоча втратив друзів, побратимів, бачив страшні речі. Якби я від цього не дистанціювався, то, напевно, й сам не вижив. Я не міг би навіть спати. Був би вбитий… Закінчиться війна. Я повернусь додому та буду приблизно таким, яким ти мене хочеш бачити. Для цього потрібен час, щоб я звик, адаптувався до нормального цивільного життя. Проте сьогодні я маю бути саме таким, яким я є, бо від цього залежить, чи повернусь я додому взагалі… У мене на війні інше життя. Я маю перемогти. Все буде добре!”.
Треба повертати себе у своє життя
(матеріал за 23.01.2025р.)
https://www.radiosvoboda.org/a/porady-psyhologa-gynkam-chyi-choloviky-voyut/32749810.html
Тема проекту: «Групи психологічної підтримки: «ГОВОРИ».
Мета проекту: надання якісної психологічної допомоги та підтримки педагогічним працівникам, члени батьківщин яких проходять військову службу в лавах ЗСУ або перебувають у зоні бойових дій.
Тривалість проекту: довготривалий на період воєнного стану.
Аудиторія: педагогічні працівники.
Час зустрічі: 2 та 4 середа кожного місяця, з 15:00-16:30 (у літній період 1 раз на місяць).
Завдання:
1. Надання психоемоційної підтримки педагогічним працівникам, члени батьківщин яких проходять військову службу в лавах ЗСУ або перебувають у зоні бойових дій.
2. Відновлення особистісних ресурсів, що допомагають адаптуватися до нових умов життя.
3. Стабілізація емоційного стану педагогічних працівників.
4. Утворення нових комунікаційних зв'язків.
Немає коментарів:
Дописати коментар